Опис досвіду

«Впровадження інноваційних технологій для стимулювання розвитку інтелектуального і творчого потенціалу учнів, їх життєвих компетентностей у процесі вивчення інформатики»

Опис досвіду

Інформаційні технології є найважливішими прикметами XXI століття. У сучасному суспільстві їх використання стає необхідним практично в будь-якій сфері діяльності людини. Оволодіння навичками цих технологій ще за шкільною партою багато в чому визначає успішність майбутньої професійної підготовки нинішніх учнів. Наше життя стало безперервним процесом адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості у значній мірі залежить її успіх та можливості самореалізації.

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але й достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою впевненою у власних силах людиною. А така людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, підходів та рішень, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.

Головна мета школи – дати можливість виявити й розвинути творчі сили дитини, яка в майбутньому має бути успішною. Нова школа – школа творчості та успіху.

Завдання вчителя – створити умови для утвердження атмосфери творчості, допомогти учневі знайти себе в житті, а навчально-виховну діяльність спрямувати на створення такої системи співпраці, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей дитини.

Саме тому, я зупинилась на вирішенні науково-методичної проблеми «Впровадження інноваційних технологій для стимулювання розвитку інтелектуального і творчого потенціалу учнів, їх життєвих компетентностей у процесі вивчення інформатики»

У книзі «Сто порад учителю» В.Сухомлинський зауважив: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…»

Свою діяльність планую таким чином, щоб задовольнити потреби та інтереси як кожної окремо дитини так і класу в цілому. Тому помітний ріст і розвиток здібностей та інтересів учнів, її рух вперед.

А цьому передує систематичне спостереження, взаємодія з учнями, підтримка і похвала за найменші прояви успіху. У роботі намагаюся уникати негативних емоцій та оцінок, а частіше даю можливість учню усвідомити свою значущість та віру в перемогу.

Клас – це передусім конкретні діти зі своїми глобальними проблемами. Саме такий підхід до організації навчання дає можливість мені спрямувати роботу на розвиток творчих здібностей, вирішувати проблеми перерозподілу часу на реалізацію освітніх програм у нових умовах навчання.

Розвивати творчий і інтелектуальний потенціал можна по-різному . Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчого і інтелектуального потенціалу більшості школярів важливою є саме роль учителя.

Одночасний контакт учня з різними видами діяльності, об’єднаних однією тематикою, забезпечує систематичне, цілісне сприйняття світу, емоційне благополуччя, збагачує досвід учнів, спонукає до самореалізації.

Найефективнішим засобом досягнення поставленої мети є інноваційні технології. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, створює ситуацію успіху, сприяє повноцінній діяльності кожної дитини.

Але, на мою думку,  серед всього розмаїття інноваційних технологій, сучасний педагог повинен вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя й учні прагнуть до творчості.

В своїй роботі намагаюся поєднувати різні методи, прийоми та технології.

А саме:

Ø    Технологію інтерактивного навчання

Ø    Групову (колективну) технологію

Ø    Проектну технологію

Упровадження інтерактивних технологій не самоціль, а засіб порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібності та творчість.

В своїй діяльності я використовую такі інтерактивні методи та прийоми навчання:

Ø   «Мікрофон» (учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон»; один учень може почати відповідь, а інший – доповнює, завершує відповідь)

Ø  «Незакінчене речення» (учням пропонується перелік визначень, або тез у вигляді незакінчених речень та перелік відповідей; діти повинні встановити відповідність між першим та другим списками, або така робота може проходити без варіантів відповідей, де діти повинні просто завершити тезу)

Ø  «Мозковий штурм» (учні по черзі висловлюють свої думки з приводу поставленого питання)

Ø  метод «Прес» (використовується у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і учневі потрібно посісти чітко визначену позицію з обговорюваної проблеми та аргументувати її; метод дає можливість формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного, проблемного питання аргументовано, чітко, стисло).

Ø   «Навчаючись учу» (кожен учень отримує картку з частиною інформації з даної теми, опрацьовує її, доповідає однокласникам і вислуховує їх розповіді)

Ø  «Ажурна пилка» (поєднує і групову і фронтальну роботу; малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.)

Ø   «Дерево знань»   та ін.

Психологи запевняють, що під час занять учні повинні спілкуватися один з одним, перемовлятися, обмінюватися думками. Тільки в такий спосіб учень набуває самоповаги, самобутності, активізується його пізнавальна і творча діяльність. В противному разі, дитина виростає несамостійною, схильною лише повторювати почуте від учителя і не шукати власної точки зору. В процесі співпраці виробляються правила спілкування, які зберігаються і в поведінці вже дорослої людини. А цю мету можна досягти використовуючи, в першу чергу, роботу в групах.

Організовуючи роботу учнів у групах, кожен виконує конкретне навчальне завдання – однакове для всіх груп чи різне.При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й між групову взаємодію. Таким чином кожен з учнів має змогу виступити як у ролі вчителя, так і в ролі учня. Це сприятливі умови для розвитку самореалізації учня і дає змогу відчути кожному учню свою самоцінність.

 А дитина з позитивною самооцінкою:

Ø       відчуває себе значимою і потрібною;

Ø       відкрито виявляє почуття;

Ø       чесна, терпима, співчутлива;

Ø       вміє приймати самостійні рішення;

Ø       не впадає у відчай при невдачах;

Ø       поважає і цінує думку інших людей;

Ø       спроможна зробити вибір;

Ø       довіряє людям;

Ø       вірить в успіх;

Ø       цікавиться, задає питання

Моя роль у цей час полягає в створенні позитивних реакцій в групі на виступи дітей, у підтримці природо відповідної поведінки дитини та в стимулюванні партнерського навчання.

Часто використовую такі прийоми роботи в парах, як: «Взаємоінтерв’ю», «Ти мені – я тобі», «Взаємоперевірка . Дієвим є використання різноманітних засобів, зокрема: кросворди, ребуси, загадки, написання творів-мініатюр (особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу «Я – комп’ютер», «Я – вірус»).

Останнім часом зацікавилася методом проектів. Ця педагогічна технологія імпонує мені тим, що вона зорієнтована на здобуття учнями нових знань шляхом самоосвіти, враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. А це все сприяє розвитку творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційних форм уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи

Короткочасні проекти використовую в межах одного уроку, наприклад, при вивченні теми «Текстовий процесор», коли за обмежений час учні повинні створити статтю в газету з певної теми та оформити її засобами Microsoft Word, або створити рекламну афішу  при вивченні теми «Графічний редактор Paint» учні створюють малюнки на певну тематику («Чарівний світ космосу», «За здоровий спосіб життя», «Рідна земля – мов колиска золота», «Якщо не збережемо, то втратимо»).

Проекти середньої тривалості пропоную як залікові роботи в кінці певної теми. Теми для проектів, що виконували учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав в учнів зацікавлення. Так, після вивчення теми «Опрацювання мультимедійних даних» учні повинні представити на оцінку мультимедійний проект з певної теми навчального предмету, або по закінченню теми «Презентації PowerPoint» учні демонструють свої презентації .

Довготривалі проекти виконують учні 7(11) класу, створення навчально-пізнавального портфоліо «Мої досягнення». На початку роботи учні отримують таку настанову: «Не бійтеся експериментувати, говоріть про свої досягнення».

Ця робота захоплює учнів настільки, що вони  змагаються між собою, придумують нове наповнення для портфолію: оформлюють презентації, складають вірші, кросворди, відеофільми, намагаються показати більш вдалі роботи. В результаті цього починається такий бажаний для кожного вчителя процес творчого самовираження.

При використанні проектної діяльності відбувається також взаємозв’язок з іншими предметами.

При підведенні підсумків роботи над проектом учні вчаться критично оцінювати досягнення свої та товаришів, аналізувати і виділяти головне у вивченому, доводити свою думку

Дуже широко використовую контролюючі програми для проведення комп’ютерного тестування, яке підвищує мотиваційну складову набуття учнями нових знань. Практичний досвід використання систем тестування показав, що результати тестування стимулюють пізнавальну активність учнів. Перевагою тест-програм є абсолютна об’єктивність в оцінці знань.

«Навчаючи інших, вчитись самій» - це не просто слова, а закон для кожного вчителя. Протягом всіх років моєї діяльності я намагаюся систематично вдосконалювати свою педмайстерність. З метою підвищення рівня навчання та виховання дітей регулярно аналізую свою педагогічну діяльність, виділяю її сильні та слабкі сторони, знаходжуся в постійному пошуку засобів підвищення рівня знань, мотиваційної сфери потреб у знаннях із предмету.

Із задоволенням ділюся своїм досвідом роботи з колегами школи і міста.

Є така народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали вас, бо вони народилися в інший час». Тому труднощі і полягали і полягають, в першу чергу, в тому, що потрібно кардинально змінювати світогляд, погляди на навчання і виховання і свої, і учнів. Що в центрі уваги має бути не конкуренція чи хизування власними надбаннями, а насамперед спільна праця, спільне навчання, яке дає позитивні результати. Справжнім педагогічним майстром стає не той, хто оволодіває якоюсь особливою методикою, а той, хто вміє викликати в дитині почуття задоволення від справи, якою вона займається. Пасивне споглядання не сприяє розвиткові творчої думки. А сучасному суспільству, насамперед, необхідна саме творча особистість, здатна не лише засвоїти певну суму знань, а й примінити їх гнучко, особистість у якої розвинене креативне мислення, навички ефективного спілкування, які дають змогу уникати конфліктів, вступати у контакт з іншими особами, поважати точку зору кожного члена суспільства, вчитися все життя.

Тому, робота над розвитком інтелектуального і творчого потенціалу учнів і формування їх життєвих компетентностей на уроках інформатики -  це потужній потенціал для учнів у виборі подальшого життєвого шляху, розвиває почуття громадянської відповідальності, активну позицію, а душу наповнює гордістю за свої досягнення.

Вважаю, що моя праця вчителя над обраним питанням плідна. Та ці заслуги я, в першу чергу, адресую учням, а не собі, а віддачі шукаю в повазі, доброзичливому ставленні, творчій співпраці та взаєморозумінні