Щоб у радісну мить
Зрозуміть, як прекрасно
В світі білому жить.
Хай минає дитинство
У маєві літ,
Не забудеться казки
Лагідний світ…
Уявляєш, за вікном заметіль, а в тебе в руках –
з’являється ніжний білий підсніжник… І зовсім не обов’язково для цього мріяти
про чарівну паличку.
Одного зимового ранку я
вийшла на подвір’я, а там ішов маленький тихенький сніжок. Я простягнула руку,
і до мене на долоню впала сніжинка. Вона посміхнулася і сказала:
– Привіт, я бачила як до
Вас поспішає Новий рік з подарунками і святами. Не сумуй, моя нова подруго,
дочекайся його.
Весь наш 2-А клас з нетерпінням чекав цього свята.
Воно відбулося , ми казку в гості запросили. До нас прийшли герої з різних казок, і сам пан Коцький який
розмовляв на німецькій мові.
Часто в казках зустрічаємо чудодійні предмети –
жива вода і мертва вода, сопілка, що розмовляє, людським голосом, шапка –
невидимка, килим – само літ, а також перші підсніжники, які
з’явилися у казці «Дванадцять місяців». На святі ви побачили цікаві уривки з різних казок світу. І ми впевнились у тому, що всі автори прагнуть показати героїв добрих і злих,
звичайних і незвичайних. Але яка б це не була казка: англійська чи французька,
шведська чи німецька, російська чи українська, в ній завжди перемагає добро.
І нам хочеться, щоб так було і в житті, як і в казках
- зла менше, а добра більше