Ми зустрінемось у казці…

Ми зустрінемось у казці,

Щоб у радісну мить

Зрозуміть, як прекрасно

В світі білому жить.

Хай минає дитинство

У маєві літ,

Не забудеться казки

Лагідний світ…

Уявляєш, за вікном заметіль, а в тебе в руках – з’являється ніжний білий підсніжник… І зовсім не обов’язково для цього мріяти про чарівну паличку.

         Одного зимового ранку я вийшла на подвір’я, а там ішов маленький тихенький сніжок. Я простягнула руку, і до мене на долоню впала сніжинка. Вона посміхнулася і сказала:

–       Привіт, я бачила як до Вас поспішає Новий рік з подарунками і святами. Не сумуй, моя нова подруго, дочекайся його.

Весь наш 2-А клас з нетерпінням чекав цього свята. Воно відбулося , ми казку в гості запросили. До нас прийшли  герої з різних казок, і сам пан Коцький який розмовляв на німецькій мові.

Часто в казках зустрічаємо чудодійні предмети – жива вода і мертва вода, сопілка, що розмовляє, людським голосом, шапка – невидимка, килим – само літ, а також перші підсніжники, які з’явилися у казці «Дванадцять місяців». На  святі ви побачили цікаві уривки з різних казок світу. І ми впевнились у тому, що всі автори прагнуть показати героїв добрих і злих, звичайних і незвичайних. Але яка б це не була казка: англійська чи французька, шведська чи німецька, російська чи українська, в ній завжди перемагає добро.

І нам хочеться, щоб так було і в житті, як і в казках - зла менше, а добра більше